Світла пам'ять!
З дощем, громом, сигналом повітрної тривоги і невимовною біллю "Як так?" ми провели сьогодні свого колегу в останню путь.
Це так непередбачувано, але ми змушені всім сказати, що закінчився земний шлях нашого колеги, освітнього сподвижника Романка Сергія Володимировича.
Висловлюємо співчуття рідним! У Сергія Володимировича гарна сім'я, дружний рід - він був хорошим чоловіком, татом, дідусем. За життя заробив велику шану серед людей за свою уважність і тактовність до інших, готовність допомогти, вміння ефеквивно діяти і вирішувати багато важливих питань. Він залишається в нашій пам'яті як світла людина, гарниий товариш, розумний менеджер. Для нашої громади це велика втрата.
Народився Сергій Володимирович 11 травня 1959 року в місті Тараща в працьовитій та дружній родині.
Закінчив Таращанську середню школу, а потім історичний факультет Київського педагогічного інституту.
Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою.
1982 року за скеруванням молоде подружжя почало трудову діяльність у Северинівській середній школі.
1985 року очолив педагогічний колектив. Директором був до 1998 року.
За часи його керівництва Северинівська школа стала однією з кращих у Таращанському районі.
Дбайливий господар, підприємливий та ініціативний, він зумів згуртувати довкола себе колектив.
Високий професіоналізм і ділові якості Романка С.В. були помічені, тому 1998 року він був призначений керівником відділу районної освіти.
Повністю реалізувати себе Сергій Володимирович зміг в останній справі його життя - підприємницькій діяльності.
Разом з дружиною Ольгою Іванівною виростили трьох успішних дітей, які подарували їм п’ятьох онуків. І діти, і онуки віддячували йому безмежною любов’ю. Головним для батька був добробут родини.
З початком повномасштабного вторгнення Сергій Володимирович ніколи не стояв осторонь волонтерських справ, завжди відгукувався на прохання захисників.
Дякуємо за життя! Світла пам'ять!